Зовнішньоекономічна діяльність – це сукупність методів та засобів торговельно-економічного, науково-технічного співробітництва, валютно-фінансових та кредитних відносин з іноземними державами.
Підприємство – учасник ЗЕД – це самостійна юридична особа, яка має власне майно та від свого імені набуває майнових та особистих немайнових прав, несе обов’язки. Дані підприємства можуть виступати позивачем у суді, арбітражі та третейському суді.
У зовнішньоекономічній діяльності розрізняють експортні, імпортні, реекспортні та зустрічні угоди.
- Експорт – це вивезення товарів з митної території країни за кордон без зобов’язання щодо зворотного їх ввезення та можливе надання іноземним особам послуг та прав на результати інтелектуальної власності.
- Імпорт – купівля товару в іноземного продавця, ввезення його митну територію країни покупця.
- Реекспорт – купівля товару в іноземного продавця, ввезення його територію країни покупця, перепродаж цього товару у його первісному вигляді за кордон іноземному покупцю.
- Зустрічна торгівля (зустрічні угоди) є організаційно пов’язані експортно-імпортні операції, де експортер зобов’язується прийняти на оплату вартості свого товару всю чи частину вартості зустрічного імпортного товару покупця. Прикладом зустрічних угод може бути бартерне співробітництво з урахуванням товарообміну.
На етапі економічного розвитку виділяють два напрями зовнішньоекономічної діяльності підприємства: спільне підприємництво та укладання зовнішньоторговельних контрактів з іноземними контрагентами.
Зовнішньоторговельний договір є договір про укладення угоди (купівлі-продажу, проведення робіт, надання послуг тощо) між двома і більше контрагентами, які знаходяться у різних країнах.
Експортна політика підприємства – це розробка стратегії та принципів діяльності підприємства на зовнішньому ринку, формування експортного асортименту товару, а також визначення темпів поновлення експортної продукції, цін, рівня якості, гарантій та сервісного обслуговування.
Митний кодекс встановлює порядок державного контролю за організацією експортно-імпортних потоків через митний кордон.
Митний тариф – це зведення ставок мит, що стягуються з учасників зовнішньоекономічної діяльності при перетині кордону.
Мито – це розмір платежу, що стягується митними органами при ввезенні та вивезенні товару, обчислений, як правило, у відсотках від його митної вартості.
Митна вартість – це ціна, фактично отримана або підлягає сплаті за товар під час перетину митного кордону країни при ввезенні.
У визначенні типів та змісту контрактів велику роль відіграють Міжнародні правила щодо уніфікованого тлумачення торгових термінів (ІНКОТЕРМС).
Метою Інкотермс є розробка зводу міжнародних правил тлумачення торгових термінів, що найчастіше зустрічаються у зовнішній торгівлі. Таким чином, невпевненість у різному тлумаченні подібних термінів в окремих країнах може бути зведена до нуля або значною мірою зменшена.