Організація та здійснення ЗЕД оточені міфами та помилками. У цій статті зроблено спробу розкрити причини їх появи.
Помилкова думка 1. ЗЕД – це митне оформлення товарів
При здійсненні імпортно-експортних операцій здійснюються ті ж логістичні дії, що і при поставках товарів усередині країни. Дійсно, слід організувати транспортування, продумати порядок оформлення товарно-транспортних документів, погодити з контрагентом умови постачання та оплати, продумати складські операції та документообіг.
Є особливість: оскільки товари перетинають кордон країни, то ЗЕД супроводжується специфічним регулюванням, визначеним сформульованою системою державних інтересів (визначення списку та ставок податків, а також оподатковуваної бази, збору цих податків, обмежень у сфері валютного контролю, реалізації заходів нетарифного регулювання, регулювання транзиту та транспортних засобів, що перевозять ці товари, порядку захисту інтелектуальних прав тощо), що визначає вчинення великого комплексу специфічних (тобто націлених на виконання регуляторних вимог держави у галузі зовнішньої торгівлі) дій щодо попередньої підготовки проектів та їх документального супроводу, координації зусиль різних підрозділів усередині компанії – учасника ЗЕД, так і зовнішньої координації з перевізниками, складами, митними брокерами, державними та іншими регулюючими структурами.
Кількість регульованих об’єктів та відносин, а також комплексність дій щодо виконання вимог держави не може звести ЗЕД ні до суто логістичних аспектів ввезення чи вивезення товарів, ні лише до митного оформлення.
Сам процес митного оформлення досить добре відпрацьований і більш-менш виразно прописаний, проте для того, щоб він пройшов гладко, необхідно виконати низку попередніх заходів, пов’язаних із підготовкою товарів та документів.
Саме це і включається до організації ЗЕД, яку слід розуміти як надбудовну частину логістичного процесу під час здійснення імпортно-експортних операцій.
Для міжнародних компаній в умовах внутрішньокорпоративних торгових операцій постачання з-за кордону і за кордон зазвичай розуміються як постачання (якби вони в рамках ЄС відвантажували з Франції до Іспанії), а треба ставитися до цього процесу і з точки зору організації, і з погляду виконання як до бізнесу. Тому зведення ЗЕД лише до митного оформлення товарів та, відповідно, зниження статусу важливості організації зовнішньоторговельних операцій та кваліфікації та ролі персоналу, який бере участь у цій організації, згубним чином підвищує вразливість безпеки бізнесу.
Більшість тренінгів, що проводяться, націлено на роз’яснення складнощів митного оформлення, тобто: які папери готувати і куди нести. Однак на практиці торговим компаніям треба займатися побудовою саме зовнішньоекономічної діяльності – бізнесу, а це означає, що потрібно ефективно відвантажувати, перевозити, оформляти товари в митному відношенні, сплачувати податки, долати заходи нетарифного регулювання.
Помилкова думка 2. Держава – один карман, і в країні існують єдині правила
В уяві особливо невітчизняної складової бізнесу, зайнятої просуванням товарів, що імпортуються в країну, Україна, напевно, за якимись своїми аналогіями, представляється як щось монолітне, з системними інтересами і мудрою турботою про благо суспільства.
Проте держава перебуває у стані постійної реорганізації. Кожне відомство працює самостійно і не завжди скоординовано з іншими відомствами.
Тому часто виникає дисгармонія у вимогах різних відомств. При цьому на митні органи навалюються не властиві їм функції, які перевантажують і гальмують процес випуску товарів.
Найбільші складнощі виникають на рівні сплати податків, особливо ПДВ. У митних органів немає розуміння (або, швидше, позиція митних органів вибудовується як нерозуміння), що ПДВ, сплачений у момент митного оформлення, податок зворотний, тому митні органи ведуть боротьбу за підвищення митної вартості, навіть якщо це не веде до збільшення бази оподаткування для імпортного мита.
Тривалий час митні органи намагалися зрозуміти, чи завищені продажні ціни під час експорту, начебто вони застосовуються під час розрахунку бази повернення ПДВ. Де їхній інтерес у цьому ПДВ – залишилося загадкою.
На практиці держава пропонує підлаштовуватися під свої вимоги, що постійно змінюються. І тому одна із найсерйозніших особливостей – це девальвація знань. Вже вибудовані процедури та операції вимагають постійного контролю та модернізацій, оскільки зміни у політиці держави (зокрема і пов’язані зі спрощенням регулювання) обов’язково спричинять необхідність зміни порядку підготовки документів, комунікації тощо. І часом треба починати мало не з нуля.
Помилкова думка 3. У нас легальний бізнес – нас не тронуть
Чим більша компанія, її оборот, реклама товарів, інвестиції, тим пильніше держава придивляється до реалізованих зовнішньоторговельних операцій. Великим компаніям не сховатись: офіс, люди, склади — що й визначає пріорітетний вибір державних органів. Полювати за маленькими компаніями – гаяти час і сили.
Інвестуючи, компанії вдаються до практики податкових пільг, а будь-яка пільга навіть у ситуації повної прозорості є предметом величезного інтересу. Загроза тут як у затягуванні процесу рішень щодо надання пільг, що веде до незапланованих витрат, і у наступних перевірках законності надання. А помилки у діях самого митного органу за повної легальності дій учасника ЗЕД можуть мати неприємні наслідки.
В умовах жорсткої конкуренції можуть створюватися штучні перешкоди для ведення іменно легального бізнесу.
Сказане не означає, що не треба нарощувати об’єми чи відмовлятися від можливих пільг, що надаються законодавством. Однак очевидно, що процес організації ввезення та вивезення товарів (особливо відомих та популярних торгових марок та відомих виробників) має передбачати дуже високу вимогливість до попереднього аналізу особливостей здійснення торговельної або інвестиційної операції, підготовки товарно-транспортних документів і документів, що підтверджують випуск товарів.
Помилкова думка 4. Нетарифне регулювання – проблема митниці
Коли немає сертифікатів, декларацій про відповідність, ветеринарних документів або необхідних дозволів інших органів, товари не випускаються, вони залишаються у зоні митного контролю. У цьому випадку виникають якісь зовсім не підвладні аналізу витрати.
Особливість митного оформлення у його комплексності. Але комплексність не лише у внутрішній структурі, а й у існуванні взаємозв’язку з іншими видами державного контролю. У загальному випадку не буде митного оформлення, якщо не виконані заходи нетарифного регулювання, якщо вони застосовуються.
Організація ЗЕД передбачає розуміння реалізації заходів нетарифного регулювання як складову частину ЗЕД. Це безумовна та життєво важлива складова формулювання бізнес-процесу. Необхідно не лише визначитися з заходами, процедурами та вимогами держави щодо здійснення контролю, а й адекватно вжити заходів, спрямованих на їх виконання. Це тягне за собою необхідність залучення спеціалістів і збільшення бюджету.
Потрібно також зрозуміти, що деякі види контролю не закінчуються по закінченню митного оформлення. Тому правильний і комплексний підхід до виконання вимог нетарифного регулювання на початку зовнішньоекономічної операції – запорука безпеки всієї бізнес-операції.
Помилкова думка 5. Вся проблема в митному брокері
Товари швидко не оформляються, виникають якісь складнощі з документами, транспортники загрожують простоєм, вантаж міститься на СТЗ, з’являються незаплановані витрати, пов’язані зі зберіганням та подальшим вивезенням.
Найпростіше рішення – винен брокер, він не вміє оформляти вантажі, не проговорив умови роботи, немає якихось сертифікатів, з’явилася якісь там пов’язані особи і митна вартість.
Визначення, хто такий митний брокер, його функцій та сфера відповідальності докладно описані у нормативних документах. Активна цілеспрямована боротьба з так званими сірими брокерами насправді мало до чого веде, оскільки ризикований характер зовнішньоекономічних операцій загалом та митного оформлення зокрема визначає небажання брокера відповідати за можливі помилки учасника ЗЕД. Разом з тим, для учасника ЗЕД оформлення товарів руками брокера, але за своєю печаткою передбачає ризик відповідальності при скоєнні брокером помилки. Тому чистий характер операцій можливий лише за повної відкритості бізнесу (а це передбачає його високу кваліфікацію та практично безпомилкову побудову) та наявність доброї волі.
У будь-якому випадку, від брокера можна і потрібно вимагати ефективної роботи. Але це можна зробити тільки за умови, що необхідні документи правильно оформлені, якщо є розуміння того, що відбувається, якщо, товари можна ідентифікувати, виконання нетарифних заходів продумано і організовано, податки передплачені.
Без розподілу обов’язків та відповідальності між учасником ЗЕД та брокером неможлива ефективна робота. Але вантаж потрібний імпортеру, він планує заробити на його перепродажі або використанні в процесі виробництва – ця теза і повинна визначати лідера процесу. Брокеру все одно, які вантажі оформляти (принаймні, так має бути), а учаснику ЗЕД не може бути все одно. Це його бізнес.
Помилкова думка 6. Логистичного провайдера не можна міняти
Комплексний характер здійснення ЗЕД вимагає дуже ретельного підбору провайдерів. Оскільки в побудові бізнес-схеми бере участь велика кількість різнопланових логістичних провайдерів (транспортних, складських, брокерських тощо), при цьому кожен з них має власні внутрішні системи обмежень і різний рівень кваліфікації, то учаснику ЗЕД необхідно вибудовувати систему моніторингу ефективності їх роботи та запровадження метрик.
Також у більшості випадків у процес втручається держава, і весь ланцюжок стає заручником її дій (справедливих чи несправедливих – це інша тема). Вміння подолати проблеми, що виикають – конкурентна перевага провайдера.
Слід мати на увазі, що у ряді випадків має місце так званий конфлікт інтересів, коли провайдер зацікавлений у наявності проблем у учасника ЗЕД – і щоб додатково заробити на створенні непотрібного сервісу (тобто подоланого ефективною організацією), і показати свою потрібність через демонстрацію подолання труднощів.
Поза сумнівом, всім логістичним провайдерам, які обслуговують зовнішньоекономічну операцію, слід пред’являти досить серйозні вимоги, як із збереженням вантажу, і з безумовним виконанням вимог, встановлених державою.
Дієва логіка досить проста: правильність оформлення статутних, товарно-транспортних, контрактних, платіжних, митних та інших документів – головна умова вступити в розпорядження товарами. Підготовка документів – послуга, що оплачується учасником ЗЕД.
А завдання учасника ЗЕД — у формулюванні вимог до провайдерів та їх підборі, щоб за адекватну винагороду отримувати сервіс необхідного рівня. Робота зі зіставлення рівня якості робіт із витратами визначає необхідність постійного реінженірингу процесу виконання ЗЕД, що, як одне з рішень, може передбачати і зміну провайдерів.
Помилкова думка 7. Тут так все складно – зробити нічого не можливо
Величезна кількість підприємств імпортує і експортує товари, інколи з різним рівнем ефективності, часом видозмінюючи структуру бізнесу і підлаштовуючись під вимоги держави, інколи постійно аналізуючи і зіставляючи.
Інколи заплутаний характер ЗЕД пред’являє високі вимоги до персоналу, який займається організацією цього процесу, але також створює сприятливі умови для зловживань і різнопланових конфліктів, які можуть виникати між численними учасниками процесу, що знову ж таки визначає провідну роль персоналу учасника ЗЕД у структуруванні бізнес-процесу.
Потрібно виходити з того, що, дійсно, ряд питань не мають вирішення, частина питань вирішується через витрату грошових коштів (тут важливо не сплутати реальну проблему з невмілим адмініструванням і прийняти ці витрати), а частина, що залишилася, – через підвищення керованості процесу здійснення ЗЕД.
Головне – не переплутати ці питання між собою. І розуміти, що завжди можна зробити краще.
При спілкуванні з державою також можна домогтися якихось своїх вимог, якщо вони справедливо та професійно сформульовані.
Але насправді не слід перебільшувати можливості бізнесу на сьогоднішньому етапі спілкування з державою. Зниження ризику для бізнесу можливе при повному розумінні завдань, що стоять перед ним, а також вузьких місць законодавства та обмежень, пов’язаних з управлінням логістикою поставок. Все знати неможливо, але можна сформулювати методологічну систему, здатну стати основою для побудови ЗЕД.
З боку держави міфологізація ЗЕД має на меті штучне розхитування системи керованості бізнесом для створення собі найсприятливіших умов щодо власного управління ним. Провайдерам це цікаво для приховування власних огріхів у роботі для створення непотрібних послуг і, як результат, вартості.
Бізнес має дві можливості: підкоритися сторонньому управлінню або вибудовувати систему економічних інтересів і виконувати їх самостійно.