Служба експортного контролю: рекомендації щодо уникнення незаконного реекспорту чутливих товарів

Одним з найважливіших сучасних завдань експортного контролю України та її міжнародних партнерів є протидія військовим спроможностям країниагресора та постачанням до військово-промислового комплексу (ВПК) рф, а також її союзників, критичних компонентів, обладнання, стратегічної сировини.

Зокрема, зростаючу актуальність набуває упередження потрапляння до ВПК рф і подальшого військового використання високотехнологічних компонентів іноземного виробництва, які не входять до діючих контрольних списків товарів військового призначення та подвійного використання.

Для забезпечення врахування та імплементації найкращих світових практик з реалізації проактивних заходів експортного контролю щодо зазначених чутливих неконтрольованих товарів, а також відповідно до положень статті 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (надалі – Закону України), всіма вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) можуть і повинні реалізовуватись конкретні комплексні заходи: ретельна перевірка контрагентів, своєчасне надання повної і достовірної інформації державним органам, закордонним постачальникам та банківським установам на їх законну вимогу, постійний аналіз ризиків та врахування можливості потрапляння експортної продукції, або товарів що реекспортуються, до країниагресора та інших підсанкційних юрисдикцій.

З метою імплементації вищенаведених вимог Закону України, належної оцінки експортних ризиків, своєчасної ідентифікації вітчизняними суб’єктами ЗЕД чутливих експортних товарів, упередження опосередкованого або несвідомого залучення до ланцюгів постачань в інтересах ВПК рф та її союзників, Державна служба експортного контролю України рекомендує застосувати наведені нижче методологічні інструменти та джерела інформації.

Списки високотехнологічних товарів та обладнання, визначених складовими критичного імпорту ВПК рф

Спільний список високо пріоритетних товарів (Common High Priority List):
https://www.bis.doc.gov/index.php/all-articles/13-policy-guidance/countryguidance/2172-russia-export-controls-list-of-common-high-priority-items

Резолюція Ради ЄС від 18.12.2023 №2878:
https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2023/2878/

Портал «War and Sanctions»:
https://war-sanctions.gur.gov.ua/components

Юрисдикції підвищеного ризику

Серед юрисдикцій підвищеного ризику, які найбільш активно задіянні до постачань пріоритетних неконтрольованих товарів до рф, компетентними органами держав-партнерів України визначаються: КНР, Гонг-Конг, ОАЕ, Туреччина, Індія, Сінгапур, Тайланд, Сербія, Єгипет, Малайзія, В’єтнам, Арменія, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан та деякі інші.

Водночас, вимога ліцензування експорту неконтрольованих товарів до країн Санкційної коаліції (Global Export Control Coalition – GECC), до якої входять США, Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Японія, Норвегія, Південна Корея, Швейцарія та всі країни ЄС, як правило, не застосовується.

Санкції та дані відкритих джерел щодо їх порушників

Вітчизняним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності рекомендується використовувати всі доступні джерела відкритої інформації для проведення первинної перевірки контрагентів на предмет їх перебування у санкційних списках, можливого відношення до обходу міжнародних санкцій та співробітництва з країною-агресором.

Державний реєстр санкцій (РНБО України):
https://drs.nsdc.gov.ua/

Об’єднаний портал санкцій ЄС:
https://www.sanctionsmap.eu/#/main

Консолідовані санкційні списки Міністерства торгівлі США:
https://www.trade.gov/data-visualization/csl-search

Інформаційний проект Trade Integrity (Велика Британія):
https://www.trade-integrity.org/

Загальні методичні рекомендації експортерам з аналізу ризиків та вивчення контрагентів для упередження незаконного реекспорту товарів критичного імпорту до рф (включених до Спільного списку високо пріоритетних товарів – СПВТ)

Вивчення найкращих світових практик в сфері експортного контролю дозволяє виділити три основні сценарії, які при постачанні товарів СПВТ суб’єктам в третіх країнах, які не є учасниками Санкційної коаліції (GECC), повинні викликати занепокоєння:

1. Компанія-імпортер ніколи не отримувала експортні товари з України та/або країн GECC до 24 лютого 2022 року;
2. Компанія отримувала товари з України та/або країн GECC, але ніколи не закупала товари СПВТ до 24 лютого 2022 року;
3. Компанія закупала товари СПВТ і раніше, але після 24 лютого 2022 року відбулось різке зростання відповідних обсягів закупівлі.

Крім цього, при вивченні нових партнерів, передусім в країнах – не учасниках GECC, рекомендується звертати увагу на такі чинники:

• Дата заснування компанії (наприклад, відразу після 24 лютого 2022 року).
• Чи відповідає експортний товар характеру діяльності підприємства, наявність відповідних виробничих потужностей тощо.
• Місце фізичного розташування компанії (наприклад – реєстрація в житловому секторі), або відсутність (формальний зміст) її офіційного вебсайту.

Рекомендується також при аналізі експортних ризиків брати до уваги наступні та
інші можливі ознаки правопорушень:

1. Замовник використовує нетипові маршрути доставки та способи оплати товарів, а також готовий значно переплачувати за товар, виходячи з існуючих ринкових цін.
2. Замовник відмовляється надавати гарантійні документи або розкривати інформацію (в тому числі, банкам, митниці або іншим органам) щодо кінцевих користувачів, призначене кінцеве використання або відомості щодо своїх кінцевих бенефіціарів.
3. Замовник намагається замінити контрактні документи (реквізити імпортера тощо) після вимоги надання уточнень з боку експортера, банків або митниці.
4. Клієнт або його адреса мають схожість з реквізитами суб’єктів, що включені до санкційних списків України, ЄС та/або США.

Врахування вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у наведених вище рекомендаціях та методологіях повинно виступати важливим допоміжним інструментом до «класичних» заходів експортного контролю, а також дозволить українським експортерам мінімізувати відповідні ризики потенційних порушень як національного законодавства України, так і сучасних міжнародних вимог комплаєнсу стратегічної торгівлі та фінансових операцій.

ТОВАРИ КРИТИЧНОГО ІМПОРТУ ВПК РФ
(на базі Common High Priority List, станом на листопад 2024 року)

СТАНКИ ТА ОБЛАДНАННЯ КРИТИЧНОГО ІМПОРТУ ВПК РФ
(12й пакет санкцій ЄС, грудень 2023 року)