1 . Основні терміни та визначення.
Оцінка відповідності продукції вимогам технічних регламентів проводиться відповідно до чинного в Україні законодавства та затверджених технічних регламентів на конкретні види продукції.
Технічний регламент — законодавчий акт, прийнятий органом влади, що містить обов’язкові технічні вимоги або безпосередньо, або шляхом посилання на стандарт(и), або шляхом застосування взаємопов’язаних стандартів.
Процедура оценки відповідності — будь-яка процедура, яка використовується для визначення того, чи виконуються у відповідних технічних регламентах або стандартах вимоги до продукції.
Підтвердження відповідності та оформлення документа (декларації про відповідність) на основі рішення, що приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що є доказами виконання встановлених вимог.
Декларування відповідності — процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам.
Декларація про відповідність — документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де надається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством. Декларація про відповідність повинна поширюватися на окремі види продукції та супроводжувати продукцію або зберігатись у виробника (постачальника), як визначено регламентом. Декларація відповідності продукції вимогам відповідного технічного регламенту складається виробником (постачальником) продукції.
2. Порядок проведення робіт з оцінки (підтвердження) відповідності.
Відповідність продукції вимогам технічного регламенту, що на неї поширюється, має бути підтверджена шляхом проведення процедур в конкретному Технічному регламенті на конкретний вид продукції.
Роботи з оцінки (підтвердження) відповідності можуть проводитись як із залученням органа по сертифікації, так і без його залучення.
У разі залучення органа з оцінки відповідності (ООС), за всіма модулями, роботи починаються з надання заявником оформленої заявки до цього органу.
Заявка повинна містити назву та адресу виробника, а якщо заявку подає уповноважений представник, додатково також і його назва, адреса та документ про надання повноважень. У заявці заявник дає органу оцінки відповідності письмову гарантію у тому, що він не заявляв цю продукцію для оцінки відповідності іншим призначеним органам. Склад технічної документації, що додається до заявки, повинен відповідати вимогам конкретного технічного регламенту на продукцію.
Заявка должна содержать название и адрес производителя, а если заявку подает уполномоченный представитель, дополнительно также и его название, адрес и документ о предоставлении полномочий. В заявке заявитель дает органу по оценке соответствия письменную гарантию в том, что он не заявлял эту продукцию для оценки соответствия другим назначенным органам. Состав технической документации, прилагаемой к заявке, должен соответствовать требованиям конкретного технического регламента на продукцию .
Технічна документація має охоплювати питання проектування, виробництва та функціонування продукції, дозволяти провести оцінку продукції з точки зору її відповідності встановленим вимогам і включати належний аналіз та оцінку одного або декількох критеріїв ризику.
Протоколи випробувань продукції, як доказ відповідності продукції вимогам технічного регламенту, додаються до технічної документації обов’язково. ООС може частково або повністю визнати наданий заявником протокол випробувань продукції. У разі відсутності протоколів випробувань продукції з метою перевірки відповідності продукції встановленим вимогам технічного регламенту досліджується зразок готової продукції, відібраний до введення її в обіг, та проводяться його належні випробування акредитованою лабораторією в Україні відповідно до національних стандартів, добровільне застосування яких є доказом відповідності вимоги продукції вимогам технічного регламенту.
При позитивних результатах аналізу проведених робіт з оцінки відповідності приймається рішення про можливість підтвердження відповідності продукції вимогам технічного регламенту. У цьому випадку виробником (постачальником) продукції складається декларація про відповідність, яка проходить процедуру реєстрації в органі з оцінки відповідності.
Примітка. Заявником для проведення робіт з оцінки (підтвердження) відповідності одиничних виробів або партій продукції може бути будь-яка юридична або фізична особа. Заявником для проведення робіт з оцінки (підтвердження) відповідності продукції, що випускається серійно, може бути лише виробник продукції як юридична особа, який повинен взаємодіяти з ООС безпосередньо сам або через своїх повноважних представників або постачальників, які є резидентами України. У двох останніх випадках представник діє на підставі належним чином юридично оформленої довіреності від виробника, в якому наведено обсяг його прав та повноважень.
Маркування національним знаком відповідності — маркування, за допомогою якого виробник підтверджує відповідність продукції вимогам усіх регламентів, що стосуються її, та проходження належних процедур оцінки відповідності. Опис національного знака відповідності та правила його застосування затверджується на законодавчому рівні.
Основні обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності під час введення продукції в обіг
Обов’язки виробників
У період введення продукції в обіг на території України виробники повинні переконатися в тому, що їхня продукція виготовлена відповідно до вимог, зазначених у чинних технічних регламентах, що стосуються його. І тому проводять процедуру оцінки відповідності технічним регламентам, під дію яких підпадає продукція. Якщо за допомогою цих процедур підтверджено, що продукція відповідає чинним вимогам, виробники складають декларацію про відповідність та наносять маркування національним знаком відповідності. Виробники зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність протягом терміну, зазначеного у технічному регламенті на продукцію. За допомогою видачі письмового доручення виробник має право призначити повноважного представника, який виконує завдання, зазначені у довіреності.
Обов’язки імпортерів
Імпортери вводять у обіг (розміщують на ринку) лише відповідну продукцію. До введення в обіг продукції на ринку імпортери повинні переконатися, що виробник використав належну процедуру оцінки відповідності. Вони повинні переконатися, що виробник розробив технічну документацію, на продукцію нанесено маркування відповідності і що до неї додаються необхідні документи. Імпортери вказують на продукції або, за неможливості, на упаковці або у супровідному документі на продукцію своє прізвище, найменування підприємства, зареєстрований торговий знак та адресу, за якою з ними можна встановити зв’язок. Імпортери контролюють, щоб до продукції додавалися інструкції та інформація з безпеки мовою, яка визначається законодавством і яку легко розуміють споживачі та інші кінцеві користувачі. Поки продукція знаходиться під їхньою відповідальністю, імпортери повинні переконатися, що умови зберігання або транспортування не впливають на її відповідність вимогам, зазначеним у чинних технічних регламентах, що стосуються його.