«Сертифікат якості – це документ, що підтверджує фактичну якість поставленого (або відвантаженого) товару та його відповідність умовам контракту. У цьому документі дається кількісна характеристика товару (шляхом проведення встановлених лабораторних досліджень чи вимірювань) або засвідчується відповідність продукції заявленим стандартам чи технічним умовам, зазначеним у договорі». Саме подібні визначення найчастіше можна зустріти.
У виробничому щоденному спілкуванні «сертифікат якості» використовується більшою мірою як застаріла назва. Що тільки їм тільки не називають: сертифікат відповідності в системі УкрСЕПРО, сертифікати в інших системах, сертифікат системи управління якістю підприємства на відповідність стандартам ISO 9001 або. Крім того, існують супровідні документи на реалізовану продукцію, також звані «сертифікат якості» і містять інформацію, яка для цієї партії відвантаження підтверджує умови, зазначені в договорі поставки.
Спробуємо розібратися, чому таким стійким є словосполучення.
Імовірно, почалося все в 1967 році, коли в СРСР було введено поняття Державний знак якості. Призначався він для маркування продукції, виробник міг завдати його сам товар, на упаковку лише за наявності атестату якості продукції. Продукція, виділена цим знаком, по праву була визнана як найкраща. Довіра до цього знаку була велика. На виробництвах було честю здобути це високе позначення. Цей символ був справді сертифікатом якості, тобто. оцінкою якості продукції.
Пізніше вже в Україні було запроваджено поняття сертифікат відповідності. Більш звичне і зручне для розуміння словосполучення «сертифікат якості» на початковому етапі технічного регулювання мало більше ходіння в народі. Воно й укоренилося.
Державна система сертифікації УкрСЕПРО була, але вже не є основною системою підтвердження відповідності в Україні. Зрозуміло, що саме сертифікат відповідності національним стандартам і отримав народну назву – «сертифікат якості».
Така назва має і глибокий сенс: давно існує переконаність, що якщо продукція визнана серйозним державним органом сертифікації, то вона є якісною. Жовтий або блакитний папірці, видані в результаті перевірки, неодмінно підтверджують якість продукції, тому їх сміливо можна назвати «сертифікат якості продукції (сертифікат якості товару)».
А що ж насправді ховалося за процедурою підтвердження відповідності в системі УкрСЕПРО?
Існувала система обов’язкової сертифікації з отриманням сертифіката відповідності та з реєстрацією декларації відповідності, а також процедура добровільної сертифікації продукції.
При обов’язкової сертифікації продукції набір параметрів, які потрібно підтвердити, встановлювалося законодавчо. Характеристики, що підтверджували функціональну здатність продукції, а також доводили її якість, не завжди були обов’язковими при отриманні сертифікату відповідності у системі УкрСЕПРО.
При проведенні процедури оцінки відповідності продукції в системі УкрСЕПРО найчастіше проходила перевірка на безпеку, в окремих випадках на виконання екологічних вимог і відповідність знаків маркування параметрам, що заявляються. Часто у системі УкрСЕПРО була обов’язковою ідентифікація продукції: тобто. проведення випробувань чи використання органолептичних методів на підтвердження те, що продукція належить до заявленого виду.
При добровільній сертифікації перелік характеристик для підтвердження відповідності їх нормативам та стандартам вибирає сам заявник: виробник чи продавець. Т.к. вони, як правило, знають внутрішні сподівання своїх споживачів і зацікавлені в тому, щоб підтвердити відмінні характеристики свого продукту, то в даному випадку виникає надія, що заявлені для оцінки показники є тими показниками, які підтвердять, в тому числі, і якість продукції, що сертифікується. У такому разі сертифікати відповідності, отримані на добровільній основі, більшою мірою можуть претендувати на досліджувану назву, ніж обов’язковий сертифікат відповідності в системі УкрСЕПРО.
Іноді сертифікатами якості називають сертифікати висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та інші. Такі дозвільні документи ще меншою мірою можуть претендувати на цю назву.
Для того, щоб отримати зазначені документи, потрібно підтвердити безпеку (саме безпеку) в одній із сфер застосування даного продукту або в одній із сфер діяльності людини. Тому при сертифікаційних лабораторних випробуваннях відбувається підтвердження того, що характеристики, що визначають безпеку даної продукції, знаходяться в діапазоні, що допускається регламентуючим документом для даного виду продукції.
Коли по Україні розпочала свою ходу сертифікація систем менеджменту якості підприємства та отримання документів відповідності міжнародним стандартам серії ISO 9001, то в народі спочатку не прижилася така довга назва «сертифікат відповідності системи менеджменту якості підприємства». На всіх рівнях виробничої ієрархії, крім офіційних нарад, вимовлялося (і вимовляється досі) «сертифікат якості».
Ззовні все, начебто, логічно, із загальної довгої назви вичленували два основні слова. По суті – теж нормально. Коли підприємство чи організація пройшли сертифікацію систем менеджменту якості, це означає, що саме підприємство керує якістю своєї продукції. Що на цьому підприємстві запущені такі системи саморегулювання, які не допустять випуску продукції, що не відповідає вимогам технологічних регламентів. Але якщо раптом таке сталося, то багатоступінчаста система контролю не допустить виходу її за межі території.
Ті, хто проходили цю процедуру, і трудяться в умовах щорічного зовнішнього інспекційного контролю та не менш страшного щоденного внутрішнього аудиту, знають, що це не просто слова. У такого підприємства сертифікат відповідності систем менеджменту якості можна з повною впевненістю назвати «сертифікат якості», т.к. він підтверджує рекламовані властивості продукції.
Сертифікат якості товару – це документ-свідоцтво, що підтверджує якість фактично поставленого товару в обсязі, передбаченому умовами договору, та відповідність показників якості умовам договору зі споживачем. У цьому документі дається характеристика товару (це може бути конкретні показники, обумовлені контракті), або підтверджується відповідність товару обумовленим із покупцем стандартам чи технічним умовам.
Якщо підприємство пройшло сертифікацію систем менеджменту якості, то лабораторії підприємства є документи, що описують процедури випробувань, які проводяться для підтвердження якості кожного замовлення. Це може бути стандартні умови. А також можуть бути специфічні параметри для конкретного договору. В цьому випадку можлива розробка спеціальної програми випробувань (і узгодження її зі споживачем) на підтвердження необхідних параметрів продукції.
По завершенні лабораторних випробувань, які можуть бути добу і більше, на партію, з якої бралися проби для проведення аналізів, друкуються документи, де вказуються необхідні фактичні характеристики цієї партії продукції. Такий документ називається сертифікат якості. Він підтверджує відповідність відвантаженої покупцю партії вимог договору на постачання.