Перевірка бізнес-партнерів залежить від типу онбордингу, інакше кажучи, типу ідентифікації, дью-дилідженс та виду підприємства, якому необхідно зробити таку перевірку.
Щодо підприємства, то існують ті, які регулюються державою, наприклад, банки, юристи, бухгалтери й аудитори, і їх регулятори встановлюють для таких бізнесів правила фінансового моніторингу й, відповідно, як перевіряти контрагентів, ураховуючи тих, що перебувають за кордоном.
Зокрема, банки перевіряють юридичний статус контрагентів, чи дійсно компанія або ФОП зареєстровані та мають право працювати у відповідній юрисдикції. Вони також можуть звертати увагу на фінансову стабільність підприємств, з якими працюють, фінансовий стан, платіжну дисципліну та потенційно на здатність виконувати фінансові зобов’язання.
У разі співпраці з бізнесом, який потребує ліцензування, треба переконатися, що контрагент має відповідні дозволи, ліцензії на свою діяльність. У деяких випадках аналіз судових справ допомагає з’ясувати, чи є відомості про негативні справи, репутаційні ризики, банкрутство або незаконну діяльність бізнес-партнера.
Для підприємств, щодо яких держава не встановлює законодавчо вимог до перевірки контрагентів, існує більш гнучкий підхід до перевірки закордонних юридичних осіб.
По-перше, можна використовувати опитувальник, у якому контрагент добровільно зазначить інформацію про себе, своїх власників, вид бізнесу й іншу інформацію.
По-друге, існують сучасні можливості щодо перевірки бізнес-партнерів без заповнення ними паперових документів. Для цього використовують державні джерела та бази даних, реєстри компаній, вебсайти регуляторів, медіапублікації, вебсайти самих контрагентів й іншу публічну інформацію. У деяких випадках звертаються до приватних детективів щодо збору даних про бізнес-партнерів із метою подальшого використання такої інформації в судах, для виконання комерційних угод, встановлення свідків, пошуку документів або прийняття інших рішень: найпоширеніше в США та Великій Британії.
У багатьох державах існують реєстри юридичних осіб, де можна встановити особу контрагента за назвою або кодом реєстрації, переглянути судові справи за їх участю, зрозуміти, хто кінцевий бенефіціар їх бізнесу, наявність або відсутність державних санкцій, чи мають ліцензії, отримати фінансову звітність і таким чином зробити перевірку закордонного контрагента без його присутності. Надійність і правдивість цих даних сертифікується тим, що така інформація або документи отримуються з державних закордонних джерел напряму. Залежно від країн розташування ці ресурси надають як безкоштовні, так і платні послуги, де отримують детальнішу інформацію про контрагента в межах діючого законодавства.
У зазначених випадках підприємство самостійно робить висновки й аналізує свого партнера на підставі зібраних матеріалів.
Треба усвідомлювати, що контрагент може існувати в декількох юрисдикціях, створюючи бізнес за різними напрямами, або мати складну форму власності, приховану в інших державах. Безумовно, якщо компанія зареєстрована в країнах низького ризику відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, та регулюється фінансовими контролюючими органами, то малоймовірно, що вона має причетність до протиправної діяльності. Водночас холдингові структури мають розгалужений бізнес різного виду, який не обов’язково регулюється, може знаходитись в іншій державі або навіть не мати очевидного співвідношення з головним офісом, якщо зробити пошук в інтернеті. Але під час перевірки контрагента потрібно з’ясувати всю його корпоративну структуру, а іноді й приховані фірми.
Якщо самостійно зібраної інформації недостатньо чи особа не впевнена щодо якості або немає можливості зібрати такі дані, то можна звернутися до професійних компаній, які спеціалізуються на отриманні й обробці корпоративних даних і можуть зробити необхідну перевірку контрагента за кордоном.
biz.ligazakon.net
Читати українською