Підприємства, які працюють у зовнішньоекономічній діяльності, доволі часто користуються послугами митних брокерів. Як обліковувати такі послуги: включати в собівартість імпортованого товару чи все ж відносити до витрат?
Відповідь на це запитання дав Мінфін України. Так, якщо послуги митного брокера безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, призначених для продажу, то сума оплати цих послуг включається в первісну вартість придбаних товарів і визнається витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких імпортованих товарів.
Такий висновок випливає із п. 9 П(С)БО 9, відповідно до якого собівартість імпортованих товарів формують, зокрема, й «інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях».
Однак Мінфін не роз’яснив, що робити в ситуації, коли імпортер не оплачує митному брокеру винагороду за митне оформлення кожної партії товарів окремо. А оплата відбувається щомісячно за митне оформлення всіх товарів, а інколи й включає в себе плату за інформаційно-консультаційні послуги та послуги за отримання певних дозвільних документів тощо. Тобто як обліковувати такі витрати на послуги митного брокера. Адже назвати їх безпосередньо пов’язаними з імпортом товарів украй важко.
Лист Міністерства фінансів України від 29.11.2013 р. № 31-08410-07-27/34996
Читати українською