З 1 січня на території Європейського союзу починає діяти транскордонний механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, що запроваджує плату за вуглецевий слід імпортованих товарів під назвою СВАМ.Від сьогодні імпортери в ЄСкупуватимуть сертифікати, вартість яких дорівнює ціні викидів CO₂ при виготовленні імпортованих товарів, повідомляє Delo.ua.
СВАМ – (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄСшвидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил ні. Тож СВАМмає вирівняти умови, щоб виробники в ЄСне програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 та ухвалений у 2022.
В середині липня 2025 Україна подала до Єврокомісіїзапит на відтермінування від СВАМдля українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄСбуде змушений сплачувати “вуглецеве мито”.
СВАМ може коштувати Україні $3,6 млрд на рік
За оцінкою Федерації роботодавців України у 2023 році український експорт продукції до ЄС,яка підпадала під CBAM,становив $3,6 млрд це 9,9% від усього експорту з України. Зокрема, у 2023 році до ЄСбуло спрямовано 78,3% українського експорту електроенергії; 80,7% експорту алюмінію; 82,5% експорту чорних металів і металопродукції; 86,5% експорту цементу та цементних клінкерів; а також 90,0% експорту добрив.
Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, аекспорт товарів до ЄСна 7,8%. При цьому податкові надходження до бюджету скоротяться на $2,8 млрд на рік, а внаслідок падіння ділової активності буде втрачено близько 73,1 тис. робочих місць. Крім того, за такого сценарію у 2030-2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.
Крім прямих ризиків бізнес бачить також опосередковані загрози, повязані із закриттям європейського ринку для імпортерів із третіх країн. У такому разі ці постачальники шукатимуть нові ринки збуту, і одним із них може стати український ринок.
- Автор: Степан Крьока
mdoffice.com.ua