Принципи класифікації УКТ ЗЕД

Основные правила интерпретации ТНВЭД СНГ

Класифікація товарів у ТН ЗЕД СНД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування ТН ЗЕД СНД у роботі; для юридичних цілей класифікація товарів у ТН ЗЕД СНД здійснюється виходячи з текстів товарних позицій та відповідних приміток до розділів або груп і, якщо такі тексти не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

2. а) Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на будь-який товар має розглядатися, в тому числі, і як посилання на такий товар у некомплектному чи незавершеному вигляді, за умови, що, будучи представленим у некомплектному чи незавершеному вигляді, цей товар має основними характеристиками комплектного або завершеного товару, а також має розглядатися як посилання на комплектний або завершений товар (або класифікований у товарній позиції, що розглядається, як комплектний або завершений в силу цього правила), представлений у незібраному або розібраному вигляді.

б) Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину має розглядатися і як посилання на суміші чи сполуки цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товари з певного матеріалу чи речовини повинно розглядатися і як посилання на товари, що повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, що складаються з більш ніж одного матеріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

3. У разі, якщо в силу Правила 2(б) або з будь-яких інших причин є можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів здійснюється таким чином:

а) Перевага надається тієї товарної позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, ніж товарні позиції з більш загальним описом. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій має відношення лише до частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або лише до окремих частин товару, представленого в наборі для роздрібного продажу, ці товарні позиції повинні розглядатися рівнозначними по відношенню до цього товару, навіть якщо одна з них і дає більш повний або точний опис товару.

б) Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, та товари, представлені в наборі для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3(а), повинні класифікуватися за тим матеріалом або складовим. частини, що визначають основний характер даних товарів, за умови, що цей критерій може бути застосований.

в) Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правил 3(а) та 3(б), повинні класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, що однаково прийнятні для розгляду при класифікації даних товарів .

4. Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень вищевикладених Правил, класифікуються у товарній позиції, що відповідає товарам, найбільш подібним (близьким) із товарами, що класифікуються.

5. На додаток до згаданих положень щодо нижчезазначених товарів повинні застосовуватися такі правила:

а) Чохли та футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, рушниць, креслярського приладдя, намисто, а також аналогічна тара (упаковка), що має особливу форму та призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів, придатна для тривалого використання та представлена ​​разом з виробами, яких вона призначена, повинна класифікуватись спільно з упакованими в неї виробами. Однак, це правило не застосовується до тари (упаковці), яка, утворюючи з упакованими виробами єдине ціле, надає останньому істотно іншого характеру.

б) Відповідно до положень вищезгаданого Правила 5(а), пакувальні матеріали та пакувальні контейнери, що поставляються разом з товарами, повинні класифікуватися спільно, якщо вони такого виду, який зазвичай використовується для пакування цих товарів. Однак, це положення не є обов’язковим, якщо такі пакувальні матеріали або пакувальні контейнери цілком очевидно придатні для повторного використання.

6. З правової точки зору класифікація товарів у субпозиції будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій та приміток, що мають відношення до субпозицій, а також положень вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції на одному рівні є порівнянними. Для цілей цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Країни світу виробляють широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та зовнішньої торгівлі виникає потреба відрізняти одні товари від інших.

Якби кожна країна виробляла обмежену кількість видів товарів (наприклад, тільки яблука та автомобілі), то не було б особливої ​​потреби в існуванні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.

Однак якщо потрібно розмежувати 5000 або 10000 різних видів товарів між собою, то без існування певним чином упорядкованого переліку даних товарів зробити це вкрай важко.

Більш того, описи різних видів товарів можуть взаємно перекривати один дуга (наприклад, “харчові продукти” та “фрукти”). Тому лише чітка систематизація товарів дозволяє уникнути можливих труднощів за їх класифікації. Найменування груп товарів може мати різні рівні інформаційної значимості. Наприклад, група “харчові товари” має високий рівень значущості, ніж група “фрукти”, т.к. поняття “харчові продукти” крім фруктів включає і інші продукти, наприклад, хліб і шоколад. У свою чергу, поняття “фрукти” включає не тільки яблука, але так само і апельсини, банани і т.п.

Функціонування економіки практично будь-якої країни передбачає імпорт та експорт кількох тисяч різних видів товарів. У зв’язку з цим, очевидно, що виникає потреба в існуванні в будь-якій систематизованій формі переліку товарів, що звертаються у зовнішній торгівлі.

Цей перелік необхідний для того, щоб можна було легко знайти, наприклад, яблука в групах “харчові продукти” або “продукти рослинного походження”, а автомобілі – у групах “машини” або “транспортні засоби”.

Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності Російської Федерації (ТН ЗЕД), якраз і є певним чином систематизований перелік товарів, що звертаються у зовнішній торгівлі. В основу ТН ЗЕД покладено номенклатуру так званої Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), яка на сьогоднішній день набула найбільшого поширення у всьому світі. Відповідно, і принципи класифікації ГС повністю застосовні для ТН ЗЕД.

ГС – перелік товарів, систематизованих певним чином, має п’ять рівнів деталізації.

Вищий рівень – рівень Розділу, де товари згруповані відповідно до галузей промисловості. Наприклад, у Розділі I згруповані живі тварини та продукція тваринництва, у Розділі II групуються продукти рослинного походження, у Розділі IV – продукція харчової промисловості, у Розділі V – мінеральні продукти, у Розділі VI – продукція хімічної індустрії.

Наступний рівень – Групи, де зібрані товари відповідно:

Наступний рівень – товарні позиції.

Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за ознаками більш специфічними, ніж було зазначено раніше (наприклад, у Групі 10 на рівні товарних позицій окремо деталізуються пшениця та жито). Крім цього з’являється ще ряд специфічних ознак (у Групі 72 як критерій деталізації використовується форма товару тов. поз. 72.01 та 72.05).

Також існують ще два нижчі рівні деталізації: одно- та дводефісні товарні субпозиції, в яких використовуються ті ж критерії деталізації товарів, які були згадані вище, а також можуть застосовуватися і додаткові критерії (наприклад, у тов. поз. 04.01 молоко та вершки деталізуються залежно від їхньої жирності).

Для проведення різниці між товарами в ГС використовуються два основні критерії:

Дані критерії можуть використовуватися одночасно або окремо.

Наприклад, при класифікації напоїв враховуються тільки вихідні матеріали, з яких вони виготовлені (мінеральна вода – тов. поз. 22.01, лимонад – тов. поз. 22.02, пиво – тов. поз. 22.03, вино – тов. поз. 22.04).

При класифікації фотокамер (тов. поз. 90.06) та наручного годинника (тов. поз. 91.01), навпаки, враховуються лише їх функціональні особливості.

З іншого боку, при класифікації ванн із литого чавуну (субпоз. 7324.21) враховується матеріал, з якого виготовлений даний товар (ливарний чавун) та його функціональне призначення ванна).
Однак, у ГС у більшості випадків класифікація здійснюється лише за матеріалами або лише за функціями товару.

Сталевий стілець може класифікуватися в тов. поз. 73.26, відповідно до матеріалу, з якого він виготовлений, як виріб зі сталі, і в тов. поз. 94.01 відповідно до його функції, як пристосування для сидіння. Це ж справедливо й у стільця, виготовленого з дерева, т.к. тов. поз. 44.21 включає “інші вироби з дерева”.

Таким чином, як видно з наведеного вище прикладу, деякі товари можуть класифікуватися відповідно до матеріалу, з якого вони виготовлені, і відповідно до їх функцій. Звісно, ​​становище, у якому залишається нічим не регламентована свобода вибору між різними варіантами класифікації товарів, неприйнятно, т.к. це перешкоджає веденню точної статистики та одноманітному розумінню торгових угод.

Тому, якщо існує кілька варіантів можливої ​​класифікації товарів, необхідно остаточно вибрати лише один. Досить часто Примітки до Розділів та Груп допомагають у вирішенні цієї проблеми.
Отже, першим кроком у остаточному визначенні товарної позиції для товарів, класифікація яких одночасно можлива у кількох товарних позиціях, є ознайомлення з Примітками до відповідних

Розділів та Груп, у яких, в принципі, можуть класифікуватись ці товари.

Примітка 1 (к) до Розділу XV виключає класифікацію меблів у цьому розділі, а примітка 1 (о) до групи 44 виключає класифікацію меблів у цій групі. Таким чином, відповідно до цих Приміток, стілець повинен класифікуватися не відповідно до матеріалу, з якого він виготовлений, а відповідно до його функції в тов. поз. 94.01.

Інший принцип диференціювання товарів, закладений, у ГС – ступінь обробки товару.

Наприклад, живі корови класифікуються у тов. поз. 01.02, їхнє м’ясо, якщо воно свіже або охолоджене – у тов. поз. 02.01, якщо м’ясо заморожене – у тов. поз. 02.02, сосиски чи інші продукти, виготовлені з цього м’яса – у тов. поз. 16.01 або у тов. поз. 16.02 (у консервованому вигляді).

Аналогічно цьому, шкіри корів класифікуються в тов. поз. 41.01, шкіра, виготовлена ​​з цих шкур – у тов. поз. 42.02, шкіряні рукавички – у тов. поз. 42.03, шкіряне взуття – у тов. поз. 64.03, шкіряні м’ячі – у тов. поз. 95.06.

Іноді можуть виникнути сумніви, у якій із товарних позицій з різними ступенями обробки слід класифікувати певні товари.

Наприклад, людське волосся, тільки сортоване за довжиною і призначене для виготовлення перук, може, в принципі, класифікуватися в тов. поз. 05.01 та 67.03. Однак, у Примітці 2 до Групи 5 дається визначення, що розуміється під терміном “необроблене волосся” (волосся, сортоване по довжині, не вважається обробленим, якщо підстави або закінчення волосся не пов’язані разом будь-яким чином). Відповідно до цієї Примітки дане волосся має класифікуватися в тов. поз. 05.01.

Таким чином, Примітки до Розділів або Груп допомагають при вирішенні спірних ситуацій не тільки між матеріалом та функцією товару, коли необхідно оцінити, що є головним – матеріал, з якого виготовлений товар, або його функціональне значення, але також і у випадках різного ступеня обробки товарів .

У Номенклатурі є поняття “частини” та приналежності. Ці поняття відрізняються один від одного наступним чином:

У ГС немає загального правила для класифікації ” частин ” і ” приладдя ” , проте можна виділити деякі типові підходи на вирішення цих питань.

1. У багатьох випадках частини та/або приладдя класифікуються як самостійні товари, наприклад:

Однак, якщо частини, будучи зібраними, утворюють завершений у виробництві товар або, принаймні, мають основні характеристики завершеного у виробництві товару, зазначеного у певних товарних позиціях, то згідно з Правилом 2а ці частини повинні класифікуватися у вищезгаданих товарних позиціях.

2. В інших випадках у найменуваннях товарних позицій, крім іншого, є спеціальне посилання на частини та/або приладдя, що класифікуються в цій товарній позиції, наприклад:

Таким чином, у разі класифікації частин та/або приладдя в першу чергу необхідно з’ясувати, чи є в Номенклатурі опис цих частин та/або приладдя як таких.

Потім необхідно перевірити, чи немає якихось спеціальних вказівок щодо класифікації даних товарів у певних товарних позиціях, де класифікуються завершені у виробництві товари, для яких ці частини та/або приладдя призначаються.

Якщо й у разі проблема не вирішується, необхідно скористатися ” кошиковими ” позиціями.

ГС влаштована в такий спосіб, що до неї включаються всі товари, які у торговому обороті. З цією метою наприкінці кожної Групи існують так звані “кошикові” товарні позиції, в яких класифікуються товари, особливо в цій Групі не іменовані.

Так у тов. поз. 01.06 (інші живі тварини) класифікуються серед інших живі слони, кити, птахи, жаби, комарі тощо.

Те саме стосується і Груп, де класифікуються продукти рослинного походження, наприклад, тов. поз. 08.10, 14.04.

“Кошиночні” товарні позиції, природно, існують і в Групах, де класифікація товарів здійснюється відповідно до їх функцій.

Так, у Групі 65 класифікуються головні убори. У цій Групі є “кошинкова” товарна позиція 65.06, де класифікуються головні убори, особливо не названі в інших товарних позиціях цієї Групи, наприклад, каски.

Таким чином, використання “кошинкових” товарних позицій дає абсолютну впевненість у тому, що жоден товар не залишиться не охопленим номенклатурою ГС.

У ГС велике смислове значення мають розділові знаки “,” і “;”.

Наприклад, у тов. поз. 42.01 класифікуються “вироби шорно-сідельні та упряж для тварин, виготовлені з будь-якого матеріалу”. Кома між двома частинами даного тексту означає, що всі вироби, згадані до коми можуть бути виготовлені з будь-якого матеріалу, так наприклад, сідла можуть бути виготовлені зі шкіри або пластмаси, а упряж – з металу або шкіри.

Якщо є товарна позиція, в якій товари класифікуються відповідно до їх функцій і немає жодних посилань на матеріали, з яких ці товари виготовлені, це означає, що ці товари можуть бути виготовлені з будь-яких матеріалів.

Однак якщо в тексті є “;” – це означає, що після цього знака починається опис нових товарів. Будь-яка характеристика певного товару, згадана до “;” не поширюється на товари, згадані після “;”. Наприклад, тов. поз. 42.02 починається з опису валіз, баулів тощо. товарів. Після слів “аналогічні чохли” є “;” це означає, що немає значення з якого матеріалу виготовлені товари, поіменовані до “;” ці товари можуть бути виготовлені з будь-якого матеріалу, наприклад, зі шкіри, пластику, картону, металу тощо.

Після “;” починається опис зовсім іншої групи товарів “сумки дорожні, косметичні сумки, рюкзаки, сумки господарські, портмоне, гаманці і т.п.” Наприкінці цього переліку товарів є конкретна вказівка ​​на матеріал, з якого вони виготовлені, а саме: шкіра, штучна шкіра, пластик, текстильні матеріали, фібра, картон. Таким чином, дорожні сумки виготовлені з металу не класифікуватимуться в даній товарній позиції.

Однак, було б помилкою поширювати вищезгадані обмеження щодо матеріалів на товари, названі до “;” у вищезгаданій товарній позиції.

Це положення також поширюється і на товарні позиції, де класифікуються товари за їх функціональною ознакою. Наприклад, у тов. по. 84.21″;” є після слів “центрифуги, включаючи відцентрові сушарки”.

Після “;” слід “апарати для фільтрування чи очищення рідин чи газів”. Дане обмеження на рідини та гази не поширюється на товари, згадані до “;”.
Таким чином, необхідно пам’ятати, що після “;” починається опис нових товарів.

Найважливіша функція Приміток до Розділів та Груп вже була згадана у зв’язку з можливим перекриттям “сфер впливу” різних товарних позицій. Дані Примітки дають змогу провести чіткий кордон між різними товарними позиціями та визначити їх пріоритети.

Вже згадувалися Примітки, які виключають конкретні товари з певних Розділів, Груп або товарних позицій, наприклад: примітка 4(а) до Групи 97, примітка 1(а) до Розділу VI).

Інша важлива функція Приміток – визначення значень термінів з метою недопущення навантаження текстів товарних позицій. Наприклад, у тов. поз. 61.03 та 62.03 використовується термін “костюм”. У Примітках 3(а) до Груп 61 та 62 для тлумачення даного терміна використовується досить довге визначення.

Природно, цей текст може бути повністю відтворений у всіх товарних позиціях, де згадується термін ” костюм “.

Необхідно також мати на увазі, що тлумачення тих чи інших слів або термінів, що є в ГС, не обов’язково відповідає їхньому загальноприйнятому розумінню. Наприклад, у Примітці 3 до Групи 5 під терміном “слонова кістка” розуміються зуби всіх тварин. Крім того, ця Примітка поширює це тлумачення на всю Номенклатуру. Таким чином, у тов. поз. 96.01 (оброблена слонова кістка) класифікуватимуться оброблені зуби всіх тварин, наприклад, корів, а не тільки оброблена слонова кістка, як така.

Отже, слід пам’ятати, що не завжди достатньо ознайомитися з Примітками до певних Розділів або Груп, але так само необхідно ознайомитися з Примітками до інших Розділів або Груп, що мають якесь відношення до подібних видів товарів, до матеріалів, з яких вони виготовлені і до їх функцій.

Наступні приклади демонструють невідповідність тлумачення термінів, що використовуються в ГС, з їх загальноприйнятим розумінням:

Примітка 4 до Групи 5 розширює обсяг тлумачення терміну “кінський волос”. Відповідно до цієї Примітки, під цим терміном також розуміються волосся грив і хвостів великої рогатої худоби.
Примітка 1 (в) до Групи 51 обмежує обсяг тлумачення терміну “тонке волосся тварин” стосовно тільки певних видів тварин.

Крім всього вищесказаного, Примітки до Розділів та Груп, у деяких випадках, визначають особливості класифікації певних товарів, наприклад:

товарів, поданих у наборах (Примітка 3 до Розділу VI);
композитних виробів (Примітка 5 до Розділу XV);
сумішей різних продуктів (Примітка 1 до Групи 9);
частин товарів (Примітка 3 до Групи 94);
приладдя товарів (Примітка 3 до Групи 95).