Лібералізація міжнародної торгівлі у післявоєнні роки значно активізувала ділові поїздки промисловців та підприємців до зарубіжних країн з метою просування продукції на зовнішні ринки, а також тимчасове переміщення зразків пропонованих товарів, засобів реклами тощо.
Об’єктивна потреба міжнародного врегулювання тимчасового ввезення вантажів в інші країни на пільгових умовах призвела до створення блоку міжнародно-правових документів, серед яких, перш за все, слід відзначити Митну Конвенцію про карнет A.T.A. для тимчасового ввезення товарів (Конвенція A.T.A.), підписану у Брюсселі 6 грудня 1961 року під егідою Ради Митного Співробітництва.
Цією міжнародною угодою:
введено карнет A.T.A. – єдиний міжнародний митний документ, який приймається митними органами країн – учасниць Конвенції як митна декларація та водночас як міжнародна гарантія покриття сум ввізного мита та податків відповідно до національного законодавства у разі порушення режиму тимчасового ввезення;
дія карнета A.T.A. поширене на товари, що ввозяться на підставі раніше укладених міжнародних угод про тимчасове ввезення: на комерційні зразки, рекламні матеріали, професійне обладнання, товари та обладнання для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях та подібних заходах;
передбачено створення міжнародної мережі асоціацій, що видають карнети A.T.A. та гарантують сплату митним органам країни, в якій вони створені, сум імпортних мит та будь-яких інших сум, що підлягають сплаті у разі невиконання умов тимчасового ввезення чи транзиту товарів.
Скорочення “A.T.A.” – це комбінація абревіатур французьких слів “admission temporaire” та англійських “temporary admission”. Останнім часом найбільш уживаним є скорочення “ATA” (без точок).
В умовах подальшого розвитку міжнародних зв’язків не тільки в комерційній, а й у науково-технічній, культурній, спортивній, гуманітарній та інших сферах необхідність у нових видах тимчасового ввезення за спрощеною митною процедурою вирішувалася укладенням окремих міжнародних митних конвенцій. Загальна їхня кількість наприкінці 80-х років минулого століття досягла п’ятнадцяти. Вважаючи, що ситуація зі збільшенням кількості розрізнених міжнародних митних конвенцій щодо тимчасового ввезення товарів є незадовільною, Рада Митного Співробітництва (CTC) – попередник Всесвітньої Митної Організації (WCO) – за участю Міжнародної торгової палати (ICC) розробила проект єдиної комплексної Конвенції про тимчасове що об’єднала всі існуючі розрізнені міжнародні угоди з цих питань. Ця Конвенція була прийнята 26 червня 1990 року у місті Стамбулі.
Інкорпорувавши текст Брюссельської Конвенції, Стамбульська Конвенція значно розширила перелік товарів і цілей тимчасового ввезення, у тому числі включила до нього транспортні засоби, які охоплюються карнетами (книжками) CPD.
Цей перелік міститься у дванадцяти додатках до Конвенції:
Додаток B.1 щодо товарів, призначених для показу або використання на виставках, ярмарках, зустрічах та подібних заходах;
Додаток B.2 щодо професійного обладнання;
Додаток B.3 щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків та інших товарів, що ввозяться у рамках торговельної операції;
Додаток B.4 щодо товарів, що ввозяться у рамках виробничої операції;
Додаток B.5 щодо товарів, що ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою;
Додаток B.6 щодо особистих речей осіб, які подорожують, та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;
Додаток В.7 щодо матеріалів для пропаганди туризму;
Додаток B.8 щодо товарів, що ввозяться у межах прикордонного обороту;
Додаток B.9 щодо товарів, що ввозяться з гуманітарною метою;
Додаток C щодо транспортних засобів;
Додаток D щодо тварин;
Додаток E щодо товарів, що ввозяться з частковим звільненням від ввізного мита та податків.
Відповідно до процедури, під час підписання (ратифікації) Стамбульської Конвенції кожна Договірна сторона повинна обов’язково приєднатися до Додатка A “Про документи на тимчасове ввезення (книжки ATA, книги CPD)” і принаймні ще до одного з вищезгаданих Додатків. Право вибору конкретних Додатків до Конвенції дає можливість країні-учасниці обмежити на власний розсуд перелік товарів, що тимчасово ввозяться на її митну територію, або вивозяться до інших країн-учасниць.
Приєднання до Стамбульської Конвенції не означає, що країна автоматично стає учасницею міжнародної системи ATA. Для набуття такого статусу необхідно:
За погодженням з митними органами країни визнати на державному рівні асоціацію, яка видаватиме в країні карнети ATA та виступатиме гарантом сплати митним органам країни, в якій вона створена, ввізного мита та податків у разі порушення режиму тимчасового ввезення з використанням карнетів ATA, виданих кореспондентами інших країн. Як свідчить світова практика, у переважній більшості країн такими асоціаціями визнаються національні чи столичні торгово-промислові палати.
Придбати через певну організацію-гаранту членства у міжнародній мережі гарантуючих асоціацій, яка адмініструється Радою з питань карнетів ATA (WATAC – World ATA Carnet Council) Світової Федерації Палат (WCF) при Міжнародній торговій палаті (ICC). Нині ця мережа об’єднує національні асоціації, що гарантують, 65 країн світу.
Україна приєдналася до Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення у червні 2004 року згідно із Законом України від 24.03.04 № 1661-IV.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.12.04 № 988-р та Порядком видачі книжок (карнетів) A.T.A., затвердженим постановою Кабміну від 29.11.06 № 1654, повноваження виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) України.
ТПП України може делегувати повноваження щодо видачі книжок (карнетів) ATA регіональним торгово-промисловим палатам, залишаючись при цьому єдиною організацією, що гарантує, в Україні.
Зі вступом ТПП України до міжнародної мережі гарантуючих асоціацій Україна з 1 березня 2008 року стала 65-ю країною у світі, яка ввела на своїй митній території оборот карнетів ATA.
Слід зауважити, що використання карнетів ATA при тимчасовому ввезенні товарів не обов’язкове. Тобто, декларант самостійно вирішує – скористатися йому карнетом ATA чи пройти процедури митного оформлення товарів за національними правилами країн призначення та транзитних країн.
Але переваги використання карнетів ATA досить суттєві:
Звільнення від сплати ввізного мита, митних зборів та податків при тимчасовому ввезенні товарів терміном до одного року. Немає необхідності надавати будь-яку грошову заставу, депозити, банківські гарантії як забезпечення сплати митних платежів, оскільки сам карнет ATA є такою міжнародною гарантією. Одержувач карнета ATA оплачує лише послуги організації, яка його видала.
Зникає потреба заповнення національних митних документів безпосередньо в кожному пункті пропуску через митний кордон, оскільки карнет ATA заповнюється заздалегідь і містить відривні листи для митних органів кожної країни-учасниці, митний кордон якої перетинається.
Однією книжкою ATA вантаж може бути оформлений для тимчасового ввезення (транзиту) до (через) кількох країн-учасниць системи ATA.
Товари, охоплені карнетом ATA, можуть вивозитися та повертатися однією або декількома партіями.
Завдяки цим перевагам карнети ATA інтенсивно використовуються у багатьох країнах світу.